Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року Справа № 5023/3207/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю.,суддів -Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,За участю представників сторін:

ФОП ОСОБА_4 - Санжаревського І.А.,

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"- Бідоленка Є.І. - в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 в частині скасування п.2 резолютивної частини ухвали господарського суду Харківської області від 29.10.2014 у справі №5023/3207/12 про визнання банкрутом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.10.2014 по справі №5023/3207/12 (суддя Дзюба О.А.) затверджено наданий суду звіт по банкрутству боржника та ліквідаційний баланс. Визнано вимоги кредиторів, що не задоволені, у зв'язку з відсутністю майна банкрута - погашеними. Зобов`язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 62410, Харківська обл., Харківський р-н, село Олійникове, (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії НОМЕР_2, дата реєстрації - 15.06.1999 року, місце проведення державної реєстрації - Харківська РДА) та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про знаття фізичної особи підприємця з обліку. Провадження у справі №5023/3207/12 припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 по справі № 5023/3207/12 (головуючий суддя Лакіза В.В., судді Білоусова Я.О., Бородіна Л.І.) Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено частково. Пункт 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Харківської області від 29.10.2014 у справі № 5023/3207/12 скасовано. В іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 29.10.2014 у справі № 5023/3207/12 залишено без змін.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 в частині скасування п.2 резолютивної ухвали господарського суду Харківської області від 29.10.2014 у справі №5023/3207/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Публічному акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.04.2015 задоволено клопотання представника Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - Іщенка Є.М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.04.2015 розгляд справи відкладено на 19.05.2015.

В судовому засіданні 19.05.2015 справа слухалася в режимі відеоконференції.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

17.07.2012 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 подано заяву про визнання його банкрутом в порядку ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т.1, а.с. 4-6).

Постановою господарського суду Харківської області від 04.12.2012 у справі №5023/3207/12, яка залишена без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута Санжаревського Ігоря Анатолійовича.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2013 у справі №5023/3207/12 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 в частині залишення без змін п.п. 5, 6 постанови господарського суду та постанову господарського суду Харківської області від 04.12.2012 у справі № 5023/3207/12 щодо призначення ліквідатором банкрута Санжаревського І.А., встановлення розміру винагороди ліквідатору у розмірі двох мінімальних заробітних плат та зобов'язанні ліквідатора відповідно до ст.ст. 22-32, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в строк до 04 червня 2013 року виконати ліквідаційну процедуру банкрута, у тому числі подати оголошення до офіційних друкованих органів "Голос України" або "Урядовий кур'єр" про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури тощо скасовано. В решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 та постанову господарського суду Харківської області від 04.12.2012 у справі № 5023/3207/12 залишено без змін (т.4, а.с. 148-157).

29.10.2014 фізичною особою-підприємцем подано звіт та ліквідаційний баланс станом на 29.10.2014, відповідно до якого у боржника відсутні необоротні та оборотні активи; документи щодо проведення інвентаризації майна банкрута; реєстр вимог кредиторів та дані про розміри погашених вимог кредиторів; копія трудової книжки фізичної особи ОСОБА_9, а також довідки про виплачену заробітну плату фізичній особі ОСОБА_4 за період з 2012 по 2013 включно.

Відповідно до ст. 32 Закону про банкрутство після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Згідно з ч. 5 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційних баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, дійшов висновку про відповідність проведеної ліквідаційної процедури стосовно ФОП ОСОБА_4 вимогам чинного законодавства, правомірність встановлення факту відсутності у боржника основних та оборотних фондів для ведення господарської діяльності та можливості погашення кредиторських вимог, а також неможливості відновлення платоспроможності боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, зокрема, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку про наявність підстав для затвердження звіту та ліквідаційного балансу ФОП ОСОБА_4 та правомірності оскаржуваної ухвали в цій частині.

Разом з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду не погодилась з висновком місцевого господарського суду щодо визнання вимог кредиторів, що не задоволені у зв'язку з відсутністю майна банкрута, погашеними.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не врахував особливість статусу суб'єкта господарювання - фізичної особи - підприємця, невірно застосував норми матеріального права, необґрунтовано та безпідставно визнав вимоги кредиторів, які заявлені в ході проведення процедур банкрутства ФОП ОСОБА_4 та не задоволені у зв'язку з відсутністю майна банкрута, погашеними.

Згідно з ч. 2 ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення розрахунків з кредиторами громадянин-підприємець, визнаний банкрутом, звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів, що були заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, за винятком вимог, передбачених абзацом другим цієї частини. Вимоги кредиторів щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, вимоги щодо стягнення аліментів, вимоги щодо стягнення на майно, яке перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням громадянином-підприємцем підприємницької діяльності, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені в порядку виконання постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом або які погашені частково чи не заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця відповідно в повному обсязі або в незадоволеній їх частині в порядку, встановленому цивільним законодавством України.

Протягом п'яти років після визнання громадянина-підприємця банкрутом не може бути порушено провадження у справі про банкрутство за його заявою.

У разі визнання громадянина-підприємця банкрутом за заявою кредитора протягом п'яти років після завершення розрахунків з кредиторами такий громадянин-підприємець не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів.

Не задоволені вимоги кредиторів можуть бути заявлені в порядку, встановленому цивільним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Відповідно до ст.ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" однією із особливостей підставі припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа - підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.12.2013 у справі №6-125цс13.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, враховуючи визначені ст. 1117 ГПК України межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 в частині скасування пункту 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Харківської області від 29.10.2014, прийнята у відповідності до норм матеріального та процесуального права, є законною та обґрунтованою, тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, які викладені в оскаржуваних рішеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 в частині скасування п.2 резолютивної частини ухвали господарського суду Харківської області від 29.10.2014 у справі №5023/3207/12 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Погребняк В.Я.